Для зв'язку з адміністрацією: [email protected]
05542online Цюрупинск Онлайн Олешки Онлайн
Регистрация / Войти
Авторизация

Олешківське ЛМГ


Прес-служба ДП Олешківське ЛМГ






17 червня Всесвітній День боротьби з опустелюванням та посухами

17 червня Всесвітній День боротьби з опустелюванням та посухами

Олешківські ліси – це найбільший штучно створений лісовий масив у світі.
Згідно лісорослинному районуванню територія державного підприємства «Цюрупинське лісомисливське господарство» відноситься до Європейської степової області, в межах провінції південної частини Руської рівнини у Приазовсько – Чорноморської окрузі. Практично, це південна частина степової зони України в межах Нижньодніпровських піщаних арен.
Клімат району розташування ДП «Цюрупинське ЛМГ» помірно-жаркий, дуже посушливий із значно різкими амплітудами коливань окремих кліматичних елементів; жарким і сухим літом, м’якою зимою з частими відлигами, короткою і інтенсивно протікаючою весною, посухами та суховійними вітрами влітку.
Спроби зупинити сипучі піски Нижньодніпров’я розпочинали у різних напрямках. У 1834 – 1842 роках піски закріпляли шелюгою на невеликих площах 3 – 20 га на рік. З 1843 року поряд з шелюгою почали висаджувати осокір. До 1869 року було створено близько 15 тис.га. посадок шелюги та осокорю. У 1843 - 1869 роках випробувано велику кількість видів дерев та кущів. Це - сосна кримська, звичайна та банкса, дуб, робінія, гледичія колюча, айлант найвищий, шовковиця біла, осика, тополя біла, клен ясенелистий, в’яз, граб, каркас західний, ясень гостроплідний, софора японська, абрикос, лох вузьколистий, шипшина та багато інших. На чистих кварцових пісках іспит витримали лише сосни. Облік проводили не в гектарах, а поштучно: вже в 1860 році поблизу с. Раденськ соснових дерев віком від 5 до 13 років нарахували близько 7 тисяч. Отже, початком масштабного заліснення пісків можна вважати 1860 рік. З 1861 по 1872 роки було створено понад 5 тис. га культур на пісках. Потім щорічно висаджувались лісові культури на площі до 90 га. Висаджені культури у 1899 - 1917 роках повністю загинули через недостатність вологи та пошкодження личинками коренегризучих шкідників.
Заліснення високо – бугристих пісків вимагає значних затрат і пов’язане з технологічними труднощами, тому ліси розташовані нерівномірно, пристосовані до піщаних арен і представляють собою в основному насадження штучного походження. Домінуючою породою – є сосна звичайна, кримська, але нажаль негативний вплив на приживлення лісових культур і подальшому збереження культур спричиняють щорічні весняні вітри, які інколи досягають швидкості 20-25 м/сек. В окремі роки такі вітри тривають до п’яти і більше днів, утворюючи піщані бурі, видувають, засипають піском одно – трьохлітні культури сосни. Пошкоджені вітровою ерозією посадки зріджуються, а нерідко гинуть частково або повністю.
Однак, вміле використання позитивних проявів клімату, грунтів і впровадження засухостійких, менш вибагливих до грунту таких деревних порід, як сосни звичайної та кримської, а найбільш багатих грунтах акації білої, в поєднанні з агротехнічними заходами, дозволяє виконувати завдання по лісозахисному лісорозведенню.

Комплексне вивчення Нижньодніпровських пісків розпочато у 1925 році.
З часу початку вивчення до сьогодення було проведено велику кількість дослідів, розроблено та впроваджено значну кількість заходів, методичних рекомендацій, настанов та інших матеріалів. Цю роботу і сьогодні проводять наукові співробітники державного підприємства «Степовий філіал УкрНДІЛГА».
Весь комплекс лісогосподарських заходів у ДП «Цюрупинське ЛМГ» проводиться з урахуванням природних особливостей даного регіону, зберігаючи диференційований підхід до кожної одиниці господарського впливу, у відповідності до «Настанов з ведення господарства в Нижньодніпровських лісах».
За останні роки державне підприємство «Цюрупинське лісомисливське господарство» створювало щорічно лісові культури на площі 350-370 га. На жаль, у поточному році створено лише 83 га. Причиною різкого зниження обсягів створення лісових культур є відсутність фінансування з державного бюджету. В цілому, відсутність фінансування з державного бюджету лісогосподарських підприємств може призвести до повної руйнації та зупинки діяльності. Економія коштів на захисному лісорозведенні повернеться ерозією ґрунтів, втратою сільськогосподарських культур, працю не одного покоління буде знищено.
Тільки спільними зусиллями можливо зберегти те, що створили наші попередники.
Не будьмо байдужими.
Збережемо ліс разом для майбутніх поколінь!
Оцените статью: 
+2
Нашли опечатку в тексте? Выделите текст и нажмите Ctrl+Enter



влажность:

давление:

ветер:


НОВОСТИ УКРАИНЫ


МУЖСКОЙ ЖУРНАЛ "WINNER"


ЖЕНСКИЙ ЖУРНАЛ "BEAUTY"


НОВОСТИ ОТ ПОРТАЛА ГОНЕВА.НЕТ


НОВОСТИ МИРА КИНО