Афганістан – біль душі моєї…
15 лютого, 13:59.
15 лютого. День виведення військ з Афганістану. Цього дня біля пам’ятного знаку воїнам-інтернаціоналістам жителі міста Цюрупинська вшанували пам'ять тих, хто поліг в афганських ущелинах та з глибокою вдячністю вклонилися тим, хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею.
Двадцять сім років тому, останній солдат покинув землю цієї ісламської країни. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок, вони вірили, що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати, а захищати.
Зі словами глибокої вдячності та вітаннями з такою визначною подією до присутніх воїнів-інтернаціоналістів звернулися голова Цюрупинської районної ради Райтаровський Микола Анатолійович, перший заступник голови Цюрупинської районної державної адміністрації Буганов Костянтин Миколайович та секретар Цюрупинської міської ради Чурсін Дмитро Іванович.
Для тисяч солдат, їх батьків, матерів, сестер ця жорстока кривава війна тривала понад 9 років. Через афганську війну пройшло 160 тисяч українців. Із них: не повернулося з війни 3360, 3280 загинуло, 80 пропало безвісті, понад 8 тисяч було поранено, 3560 осіб стали інвалідами.
Афганська війна невгамовним болем залишилась у серцях багатьох наших співвітчизників. На їх долю випало випробування вогнем і кров'ю. Багатьом з них ніколи вже не судилося повернутися до рідної хати, не побачити своїх рідних. Вони полягли там, на чужих землях навіки. Серед них і наші земляки: Сущ Павло Васильович, Литвиненко Микола Вікторович, Кононенко Олексій Євгенович, Андрєєв Микола Миколайович. Пам'ять загиблих у тій війні присутні вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів.
Вернуться назад