Відділ культури > ВІЧНЕ СЛОВО КОБЗАРЯ!

ВІЧНЕ СЛОВО КОБЗАРЯ!


13 березня, 21:01. Дата 9 березня 1814 року пам’ятна в історії українського народу. Тоді, темної ночі, перед світанком, у селі Моринцях на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда, блиснув єдиний на все село вогник: народилася нова панові кріпацька душа, а Україні — її Великий співець — Тарас Шевченко.

Із хлопчика-кріпака виріс талановитий художник, великий український поет-борець за волю України. Ні царські тюрми, ні солдатчина, ні заслання в далеких степах Казахстану, не зломити його, не перемогли його віри в Україну, в народ!

У кожного віку – свій Шевченко. З його чудовою поезією діти знайомляться ще в дошкільному віці, або, переступивши поріг школи. За його творами громадяни України вчаться любити свою родину, природу рідного краю, Батьківщину.

Для кращого ознайомлення читачів з творчістю поета, з його життєвим шляхом, 9 березня працівники районної бібліотеки для дітей та районної бібліотеки для дорослих провели голосні шевченківські читання «Вічне слово Кобзаря!».

Бібліотекар розповіла присутнім про дитинство Тараса, його творчій шлях поета та художника.

Тарас Григорович Шевченко прожив усього 47 років, із яких 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною.

Ми шануємо пам’ять вірного сина українського народу. Волею історії він ніби ототожнений з Україною, представляє нас, українців, народам світу.

Шевченко - наша гордість, честь і слава. І нам, нащадкам, потрібно знати його твори, його життя.

До читань долучилися учні Олешківської гімназії, працівники та відвідувачі бібліотеки.

Учасники ансамблю народної пісні «Оберіг» виконали пісні «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої, думи», «Заповіт».

Символічно, що пісні Кобзаря прозвучали біля його погруддя у Центрі культури та дозвілля імені Тараса Григоровича Шевченка.

Після зустрічі присутні ознайомилися з книжковою виставкою «Наш Тарас Шевченко», на якій представлено видання про життя та творчість великого сина України та відвідали галерею «Шевченкіана художника – аматора С.Л. Петера». Станіслав Леонтійович поділився з учасниками заходу спогадами дитинства та розповів про перше знайомство з «Кобзарем».

Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка — живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти, які посилав він синам свого народу. І серед них — найперший і найголовніший:

Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.


ВІЧНЕ СЛОВО КОБЗАРЯ!
ВІЧНЕ СЛОВО КОБЗАРЯ!
ВІЧНЕ СЛОВО КОБЗАРЯ!
ВІЧНЕ СЛОВО КОБЗАРЯ!
ВІЧНЕ СЛОВО КОБЗАРЯ!
ВІЧНЕ СЛОВО КОБЗАРЯ!
ВІЧНЕ СЛОВО КОБЗАРЯ!

Вернуться назад