Відділ культури > Великий Кобзар і нині серед нас

Великий Кобзар і нині серед нас


14 березня, 16:32.
«Не весело на світі жить,
Коли нема кого любить».


Історія нашого народу, нашої літератури зберегла для нащадків імена жінок, які в різний період полонили серце Великого Кобзаря. Ці жінки не завжди залишали слід у творчості поета, але і сказати, що світлі почуття до жінок, які зустрічалися на життєвому шляху Т. Шевченка, не відіграли значної ролі в його діяльності – це просто погрішити проти істини.

Перший весняний місяць спонукає нас поглянути на великого поета з особистого боку: які жінки ввійшли в історію завдяки тому, що стали його музами, полонили його душу, надихнули на створення шедеврів?! Їх було вісім – знакових жіночих постатей у бентежному і сповненому драматизму житті Тараса. Імена більшості з них ми б не знали, аби не любов до них великого поета. Мати Катерина, сестри — Катерина і Ярина, подруга дитинства Оксана Коваленко, Ганна Закревська, Ликера Полусмакова. І окремо — княжна Варвара Рєпніна — правнучка гетьмана Кирила Розумовського, небога декабриста Сергія Волконського, високоосвічена, інтелігентна, духовно багата жінка, названа сестра поета.

Натура емоційна і чутлива, Тарас Шевченко закохувався часто. Проте доля щоразу позбавляла його родинного щастя, кохання, про яке мріяв, надто в останні роки свого буремного життя.

Найчастіше його обраниці не могли оцінити ані поетичного, ані художнього генію великого митця. Тому він втішався, переконуючи себе у правильності «запорозького вибору»: «Не женися на багатій, Бо вижене з хати, Не женися на убогій, Бо не будеш спати. Оженись на вольній волі, На козацькій долі, Яка буде, така й буде, Чи гола, то й гола. Та ніхто не докучає…».

Шевченко — поет у повному розумінні цього слова: своїми віршами він полонив усіх, викликав у слухачів сльози ніжності й співчуття, прихиляв до себе старих і молодих, холодних і палких. Читаючи свої чудові твори, ставав чарівником: музичний голос переливав у серця слухачів глибокі почуття, що владно панували тоді над ним самим. Був обдарований більше ніж талантом — генієм, і чутлива та добра душа його налаштовувала ліру на високе й святе.

Розкриваючи емоційну натуру Тараса Шевченка провідним бібліотекарем Олешківської міської бібліотеки №2 було підготовлено:

1. Книжкову виставку-портрет «Великий Кобзар і нині серед нас»;
2. Романтичні розповіді біля книжкової виставки «Так ніхто не кохав»;
3. Перегляд документального фільму «Тарас Григорович Шевченко. Жінки у долі Кобзаря».

До кінця життя серце Т. Шевченка переповнюють розпач, біль та безнадія від усвідомлення всепоглинаючої, дуже страшної самотності. У поетичних рядках пізньої творчості Кобзаря спочатку відчуваються радість кохання, а потім невимовний душевний біль і повний крах надій. Його любовні поезії надзвичайно сумні, а подекуди навіть трагічні, як і сама доля поета. Але можна з впевненістю стверджувати, що саме завдяки жінкам навіки залишається з нами той, «хто зробив своє велике діло, хто не зазнав щастя живим і кого ждало інше щастя вже по смерті, тяжко зароблене щастя, безсмертне слово во віки і на віки…».

Великий Кобзар і нині серед нас
Великий Кобзар і нині серед нас


Вернуться назад