Любомир Полюга - вічна пам'ять!
8 серпня, 22:21.
любові до нашої держави. Ми не жаліли
свого життя, ми старались все зробити
для того, щоб Україна була сильною
духом. Насамперед, ми повинні
працювати разом для України, для добра
та процвітання. Не можна ділитись на
західників та східняків. Дай, Боже, нам
любові та братерства. Мені так хочеться
ще побачити процвітаючу Україну,
побачити ту любов та дружбу, що може
бути між народом однієї держави".
Людина приречена на бессмертя якщо при житті була чесною сама з собою, любила свою Батьківщину, поважала людей які її оточували і мріяла про світле майбутнє.
25 липня 2016 року Україна втратила вірного сина, Великого Чоловіка і просто чудову людину. На 91-му році життя відійшов у вічність Любомир Полюга - політв’язень, особистий охоронець Романа Шухевича і наш земляк... Поховали його у Львові на Личаківському кладовищі в родинному склепі.
Сьогодні день народження Любомира Івановича, та замість подарунків його рідні та друзі принесуть квіти на могилу. Низько схиляємо голови і ми перед його пам'яттю. В Олешках він прожив 40 років, але пам'ять про себе залишив на віки. Мешканці
м. Олешки згадують Любомира як людину яка завжди приходила на допомогу у разі потреби. Відказу небуло нікому. Завжди усміхнений, він вдихав в наші душі надію на краще, був чудовим лікарем.
Багато наших земляків завдячують йому своїм життям. Лікар від Бога – так називали Любомира Івановича. Завжди мав чітку громадську позицію, був активним учасником у розбудові незалежної Української держави. Вагомий внесок вніс в будівництво Української Православної Церкви в Олешках.
Сьогодні Херсонщина висловлює глибоке співчуття рідним та близьким. Ми разом з ними сумуємо з приводу смерті такого видатного земляка.
Сучасному поколінню надаємо коротеньку біографію. Своїх героїв потрібно знати усім. Надіємося, що в майбутньому в м. Олешки з”явиться вулиця на честь Любомира Полюги.
Народився 9 серпня 1925 р. у Львові. У 1937-1943 роках навчався у Львівській державній академічній гімназії. З 1942 року - член Юнацтва ОУН. 1943 року вступив до Львівського медінституту. У 1944 році в помешканні на вулиці Курковій, 40 (тепер вул. М.Лисенка) організував одну зі зв'язкових "хат" головного командира УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича. У ніч з 20 на 21 грудня 1946 року радянські каральні органи забрали Любомира з дому, однак йому вдалося втекти. На початку 1947 року переведений у штабну конспіративну хату в с. Княгиничі. Був особистим охоронцем Романа Шухевича. З 1947 року перебував у підпіллі. 23 вересня 1947 року тяжко поранений, затриманий КДБ. Протягом 18 місяців перебував під слідством у тюрмах Рогатина, Станіслава, Києва та Львова. Покарання відбував у таборі ГУЛАГу в Інті(Комі АРСР). Звільнений 19 грудня 1955 року.
Після звільнення з таборів у 1957 році завершив медичну освіту в Семипалатинському медінституті (Казахстан). З 1961 року у Олешках Херсонської області. З 2001 року мешкав у Львові.
24 серпня 2011р., під час урочистих зборів Львівської міської ради, отримав від міського голови нагороду «Почесний знак Святого Юрія» за вагомий внесок у становлення української державності та активну громадську позицію з нагоди 20-тої річниці Незалежності України.
ВІЧНА ЙОМУ ПАМ'ЯТЬ!
Вернуться назад