Лист з села Великі Копані

В редакцию нашего сообщество пришло письмо от жителя села Б. Копани. Подаем текст автора без изменения и правок:

Як передбачала сто років тому Марко Вовчок «мужики цікаві стали»: то яка ж система управління у нашому селі? Чи місцеве самоуправління (самоврядування) чи одноосібне самоуправство?

Згідно ЗУ «Про місцеве самоврядування» сільська голова зобов’язана проводити звітні збори мешканців не рідше 1 разу на рік. Окрім провального звіту за 2009 рік, на якому голова не змогла відповісти, куди поділися п’ять з половиною мільйонів гривень (один мільйон доларів по тодішньому курсу) сільського бюджету, більше звітів не було - вже 9 років.

Нам запропонували повірити, що півтора мільйони витрачено на капітальний ремонт дитячого садка (мабуть, після землетрусу) – бо майже стільки ж грошей у тому році було витрачено на ремонт усіх шкіл Цюрупинського району, п’ятсот тисяч на обслуговування водонапірної башти, до якої хто – небудь наближається лише раз у півроку.

Подальші звіти подавалися у вигляді фотосесій голови з коментарями: ми займалися цим, ми займалися тим… Кожен рік ми бачимо у планах сільської ради по
півмільйона гривень на ремонти доріг, але проїхати між ринками без рятувальних жилетів небезпечно, а у болоті між ринком та парком скоро вже плаватимуть крокодили. Якщо ви ж ви спробуєте потрапити на сесію сільської ради (згідно ЗУ «Про місцеве самоврядування», ЗУ «Про вільний доступ до суспільної інформації» кожен мешканець села має на це право), аби хоча б послухати, що ж там вирішується, то згадайте вислів: «оставь надежду всяк сюда входящий». Тричі я намагався це зробити, але не зміг. Двічі наші депутати не могли зібратися, а третю сесію оголосили секретною.

Та й недаремно. Бо рішення, які прийняла 60 сесія, дивним чином змінилися. Адже ці
рішення внесені в проекти рішень 61 сесії, яка не відбулася. То ж хто й коли прийняв рішення? А мова знову йде про чотири з половиною мільйони гривень.

Далі буде...

Письмо №2

«Лёд тронулся, господа присяжные заседатели» - Ильф и Петров. Вибори наближаються!

«Бруду в Копанях більше не буде» - запевнили сільська голова Костенко В.Д. та її
заступник Коцар В.М. Тож на першій же сесії сільської ради (яка відбулася 29.07. 2015р) знайшлися необхідні гроші- ціліх 50 тисяч гривень! А це ж 170 тон,тобто 15 камазів щебеню! От тільки не зрозуміло, навіщо стільки багато. Тим більше, що засипка ям щебенем допоможе лише на кілька днів, а потрібно будувати ливньову каналізацію, яка, до речі, й коштуватиме приблизно стільки ж. Та як не намагалися переконати голову декілька депутатів, рішення не змінилося. Одразу ж були призначені й винуватці: Негой та Славов. А з призначенням винуватцями, здається, у нас проблем взагалі не існує.

Тож, шановні дідусі, якщо ваші онуки захочуть погратися на майданчиках, які так чудово виглядають у вікнах сільської ради, то поспилюйте сухі гілки на деревах самі – настійливо рекомендує пані Коцар, бо якщо вони впадуть на дітей, то винними будуть їх батьки, що не догледіли за дітьми. А вона знає, що каже, бо в недавньому минулому була ж вчителем у школі! Та й голова теж. В усякому разі зауваження пані Коцар не отримала.

Не впевнений що у нашій сільраді взагалі звикли рахувати громадські гроші. Ось
приклади, різні за вагомістю, але однакові за змістом. На попередній сесії пані голова оголосила,що сільрада зекономила 800 тисяч гривень , які необхідно негайно
використати, щоб їх не забрали у державний бюджет. Ось тут і виникають питання. Як
можна зекономити за півроку такі гроші при бюджеті 4-5 мільйонів? Чому ці гроші
розподілені на виконання різних робіт без дефектних актів, кошторисів, без проведення тендерів або конкурсів? Чому депутати взагалі дізнаються про що йтиме мова на сесії лише після початку сесії? Адже проекти рішень публікуються на сайті сільради одночасно з рішеннями, а по 63 –й сесії, яка відбулася 29 липня, 6 серпня немає ні проекту, ні рішення? А чому б не публікувати проекти рішень у нашій газеті? Ось лежить переді мною номер з питанням про перейменування вулиць. Хто й чому відніс до комуністичної назви слово «пролетарська»? Адже це категорія економічна, так само як , наприклад, капіталістична, селянська, робітнича і т.д. Вул. 9 січня: це нагадування про дату розстрілу робітників, так само, як і голодомор у 1933 році. Як можна приписати спробу двірцевого перевороту дворянами до комуністичної ідеї? Ще більший подив викликає вул. Артилерійська.

Що такого поганого зробили артилеристи чи танкісти або піхотинці? А чому Ви не вказали скільки коштуватиме перейменування цих вулиць? Чи наш бюджет і не
таке витримував? Та після стількох питань від мене я спробую відповісти і на ваші запитання. Глибину бруду, мабуть, найточніше виміряли ті люді, які роззувалися та закочували штани аби перебрести з одного ринку на інший. Тому й не Вам, пані Коцар, про це судити.

Зі свого боку я дещо стидаюся нагадати Вам, що, по-перше, це правоохоронні органи
відкривають відповідне провадження по матеріалам публікацій,якщо це їх зацікавить, а не навпаки, а по-друге, «Ко-паняночка» є газетою Копанівської сільської ради і повинна висвітлювати усі сторони життя у селі, а не орган відділу міліції, який висвітлює кримінальну хроніку. Що ж до якості різних перевірок, то можу Вам нагадати, що ні районна, ні обласна санепідемстанції не заборонили використання водонапірної башти, встановленої на території бувшого сільського кладовища лише тому, що сільська голова «не знає», що башта встановлена на території бувшого кладовища, яке функціонувало іще у російсько-кримську війну 1856 року. З того часу тут побували чума й сибірська язва, холера і тиф, та й чого тільки не було. Тому це лише питання часу, коли цей жах вирине у дитячому садку чи у якійсь оселі, до яких надходить вода з цієї башти.

Створити власну газету за кошти громади , пані голово – дійсно чудова ідея. Адже на
попередніх виборах ледве вдалося загасити скандал після скарги одного з Ваших
суперників у виборчу комісію про 2 рекламні публікації в пресі за бюджетні кошти нашої громади. А тепер цього порушення начебто й немає. Є лише витримана стаття у колонці голови та кілька статейок із завуальованими компліментами у кожному номері. І зважте: у 2013 році вийшов 1 номер, у 2014 - 3 , а у 2015 – вже 7, тобто кожного місяця, та ще й обов’язково погоджений з сільською головою. Отже, Ви самі підтвердили несамостійність редакційної політики газети, нерівноправність для ваших суперників на майбутніх виборах та намагання усім керувати одноосібно і на власний розсуд.

Невеличка біографічна довідка. У 1966 році я закінчив копанівську школу, вступив до
кораблебудівного інституту, а потім працював у Херсоні – інженером, старшім інженером, начальником відділку, директором. Отримав другу освіту – економіка та організація виробництва, закінчив аспірантуру, маю авторське свідоцтво на винахід. Усім цим я завдячую, не в останню чергу, і своїм шкільним вчителям. Маю чималий досвід роботи з іноземцями: німцями, англійцями, індусами, іншими. У них я побачив надзвичайно відповідальне відношення до своїх обов»язків, точність виконання телефонних домовленостей, досягнутих зі співрозмовником на другому кінці світу, а мер Нью-Йорка дякує виборцям, що вони найняли його на роботу. У 2007році я повернувся до Копанів.

За цей час я намагався віддячити школі: зробив паркет у спортзалі, теплий туалет для малюків і вчителів на першому поверсі, досить часто директор школи гукає мене що – небудь відремонтувати. Тож мене дуже дивує,що я не бачив там «дійсних патріотів» не те що з грошима, ба навіть з віником. Що ж стосується продажу майна акціонерного товариства ПАТ ім. Фрунзе, то цього акціонерам ніхто не може заборонити, окрім суду.

А суд не прийме позов ні від Славова, ні іванова чи петрова. А от сільська рада від імені громади позов подати могла. Ви ж були на той час депутатом сільради? До речі, щось не бачив я руїн будинку культури, тож хотів би побачити кошториси на БК, на банкетну залу, нарешті взнати з документів,скільки разів ми вже платили за проекти газогону, генплан села та чому і досі користуємося генпланом 1985 року?

Про збори та вільний доступ. Цитую Вам закон України «Про місцеве самоврядування» як то кажуть без коментарів.

Ст.42 част.7: Сільський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу
перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.
Ст.. 42 п 11: Сільський голова скликає загальні збори громадян.
Ст. 42 част. 5: Сільський голова несе персональну відповідальність за здійснення
наданих йому законом повноважень.
Ст. 46 п.16 : сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути
присутнім на них, крім випадків,передбачених законодавством.

На останок хочу трохи порадувати Вас. Мені вже 66 і хочеться відпочивати. Тож я не буду балотуватися на посаду сільського голови, а, отже, й піаритися мені немає потреби. От тільки свій голос я віддам за того кандидата, у програмі якого буде передбачена повна аудиторська перевірка діяльності копанівської сільради з 2007 року. Щодо Ваших погроз, то ви вже зверталися чи то особисто, чи через посередників (найбільш уподобана форма) у прокуратуру, в податкову, міліцію,до суду… То й що? Все виявилося марним. Тож , пані голово, дійте по закону і в рамках повноважень, то й суд Вам не буде потрібен.

В. Славов