Новости > Працівники культури та аматори привітали Ірину Іванушкіну з ювілеєм

Працівники культури та аматори привітали Ірину Іванушкіну з ювілеєм


2 лютого, 09:32.

Працівники культури та аматори привітали Ірину Іванушкіну з ювілеєм

Відкритий лист до редакції нашої спільноти:

 

«Для мене життя – це зовсім не свічка, яка тане. Життя – це дивний факел,

який потрапив в мої руки на дивну мить, і я хочу змусити цей факел палати

як можна яскравіше ніж передам його наступному поколінню!».

 

Старовинні Олешки, де народилася Ірина Іванушкіна, оточені Дніпром і найбільшою пустелею Європи – Придніпровськими пісками. Серед піщаних барханів трапляються деревця, які виживають у пустелі завдяки незбагненному у прагненню до життя. Трагічне і драматичне в житті Ірини Іванушкіної асоціює її з таким деревцем, а сила її коріння – у великій любові до рідного з діда-прадіда краю, його людей, їх творчості в піснях і танцях…

 

Закінчивши середню школу з відзнакою, замість популярних і престижних тоді інститутів подала документи до Херсонського училища культури на хореографічне відділення, чим багатьох здивувала. Але не близьких і друзів – вони ж бо знали її творчу натуру, любов до фольклору рідного краю, а ще цінували її наполегливість, бажання і вміння кожну справу, за яку береться, робити споро і ґрунтовано. 

 

Після закінчення навчання молодий фахівець повертається до рідного міста, створює один, а згодом і другий колектив народного танцю. 

Вона вступає до Київського державного інституту культури ім..О.Є.Корнійчука, в якому успішно навчається.

 

Але трагічна загибель єдиної доньки Ілони чорною смугою пройшлася по її долі. Горю не було меж, та все таки Ірина знайшла духовні та фізичні сили, щоб врешті-решт отримати вищу освіту, народити доньку, а через 2 роки – сина, при цьому не полишаючи великої творчої роботи.

 

Колективам «Веселка» й «Любисток» присвоєно почесні звання «Дитячий зразковий» і «народний аматорський» колективи. Вони неодноразово перемагають в обласних конкурсах, стають дипломантами та лауреатами Всеукраїнських і Міжнародних фестивалів. У 2000 році вона засновує третій танцювальний колектив – театр сучасного танцю «Березіль», який з успіхом представляє Херсонщину на Всеукраїнському та міжнародному рівні. . Вихованці Іванушкіної Ірини Вікторівни неодноразові учасники звітних концертів майстрів мистецтв і художніх колективів Херсонської області на сцені Національного палацу мистецтв «Україна». У цих  перемогах – визнання оригінальних хореографічний постановок, високої виконавської майстерності юних танцюристів. 

 

Та головне в іншому: за час своєї роботи на ниві хореографії Ірина Вікторівна Іванушкіна посіяла любов до музики і танцю в сотнях сердець. Більше десяти її вихованців, зокрема й донька Дар’я, обрали своїм фахом хореографію. Зрозуміло, що цілком очікуваним було нагородження в 1995 році знаком «Відмінник освіти України» та присвоєння почесного звання «Заслужений працівник культури України» у 2002 році. Виявом поваги та популярності серед жителів територіальної громади стало обрання її депутатом Цюрупинської районної ради по мажоритарному округу. Протягом двох скликань Ірина Вікторівна відстоювала інтереси громади в сесійній залі, на засіданнях президії, членом якої вона була.

 

У 2005 році Ірина Іванушкіна призначена начальником відділу культури і туризму Цюрупинської районної державної адміністрації. Галузь культури під її керівництвом вийшла на передові позиції в області: у 2009 році з відзнакою атестована Цюрупинська дитяча музична школа, районна бібліотека на високому рівні провела Всеукраїнський саміт директорів споріднених закладів. Творчі звіти клубних працівників району визнано кращими в Херсонській області. Більше ніж в п’ять разів з 5 до 28 збільшилась кількість народних колективів в районі. 

 

Тричі підряд клубні заклади Цюрупинського району ставали переможцями обласного етапу Всеукраїнського конкурсу на кращий клубних заклад сільської місцевості, а дійшовши до фіналу, вони посіли І та ІІІ місце в Україні. 

 

Два культармійці району отримали почесне звання «Заслужений працівник культури України». 

   

Останні роки район був постійним переможцем у рейтингу активності серед аматорських колективів області щодо участі у різноманітних обласних заходах. Ці колективи неодноразово представляли м.Олешки, район та Херсонщину на Всеукраїнському та Міжнародному рівні. 

 

За її ініціативи було започатковано обласні фестивалі «Щедрий вечір, добрий вечір», «Купальська заграва»,  «Козацькому роду нема переводу» та декілька районних фестивалів-конкурсів. 

 

Пройшовши складний та довгий шлях від керівника гуртка до начальника відділу культури Ірина Вікторівна завжди була прикладом для культармійців району, аматорів, її вихованців у стійкості, порядності та принциповості. Її не зламали жодні труднощі, які вона пройшла з високо піднятою головою. 

Вона завжди жила і живе за таким принципом: «Для мене життя – це зовсім не свічка, яка тане. Життя – це дивний факел, який потрапив в мої руки на дивну мить, і я хочу змусити цей факел палати як можна яскравіше ніж передам його наступному поколінню!».

 

У рідному місті ніхто не може закинути Ірині Вікторівні, що її життя було легким, а творчий шлях простим. Загартована труднощами, збагачена великим життєвим і творчим досвідом Ірина невтомно трудилась і йшла вперед, ведучи за собою інших. 

 

Олешківську пустелю стримують тендітні берізки. Місцеву громаду формують незбагненні життєлюби. Такі, як Ірина Іванушкіна. З ювілеєм Вас, шановна Ірино Вікторівно! 

 

Працівники культури та аматори 


Вернуться назад