Яке це щастя, як людина мріє, Тоді у неї є мета в житті…

Напередодні Міжнародного дня інвалідів 30.11.2015 р. у музеї була підготовлена виставка до зустрічі Олександра Гмиріна з учнями 9-Б класу Цюрупинської СЗОШ І-ІІІ ст. №4.

Олександр Гмирін – гарний і талановитий юнак, який зараз навчається в 11 кл. Цюрупинської гімназії. А прийшов він сюди після закінчення 9-го класу Цюрупинської школи-інтернату, куди прибув 12 червня 2001 р. із м. Запоріжжя з будинку дитини «Сонечко» у віці 5-ти років. Тут, у Цюрупинську, він був оточений увагою і турботою всіх працівників інтернату, ріс активним хлопчиком.

У гімназії він бере участь у різних заходах, що проводяться, виступає на сцені, читає вірші, грає у п’єсах. Він – учасник аматорського театрального колективу «Народний театр» Цюрупинського ЦКД, нагороджений подякою начальника відділу культури Цюрупинської РДА Іванушкіної І.В. за активну участь у проведенні районних культурно-мистецьких заходів.

Олександр став кращим знавцем історії рідного краю у конкурсі «Люби і знай свій рідний край».

У спілкуванні з ним стає зрозуміло – наскільки серйозно ставиться до свого життя цей юнак, відрізняється від інших своїми судженнями, думками, прагненнями.

Сашко розповів, що його сенс життя – ніколи не знати відчаю, прагнути до успіху. А особиста формула успіху складається з того, що як би не було складно, треба йти вперед, розвиватися, пробувати, можливо, помилятися, але все рівно підніматися і йти далі.

На зустрічі Олександр читав свої улюблені вірші. На початку діти разом зі своїм класним керівником Іннесою Михайлівною Сухіх заворожено слухали вірш нашого місцевого журналіста, поета. А. Полуфакіна «Олешки мої зачаровані», у якому гарно і яскраво була донесена Олександром любов до рідного міста, захоплення красою природи. А коли був оголошений вірш Т.Шевченка «Думка», Сашко спочатку сказав про те, що цей вірш перегукується з його долею, бо виріс він сиротою і все в житті доводиться переживати і вирішувати самому. А потім звучали вірші В. Піддубняка, відомого херсонського поета «Я їхав, я ридав», Юхима Михайліва – «Я не сучасний», який дуже подобається Олександру і сподобався всім, І. Цілик «Повертайся живим» та інших сучасних молодих поетів.

Сашко – великий патріот своєї України. Він дуже добре володіє українською мовою.

Його двічі хотіли усиновити американці, але він категорично відмовився, сказав, що залишиться тут, на своїй землі, і буде для неї жити, вчитися і працювати.

І дай Боже, щоб саме в Україні справдилися всі мрії і сподівання Олександра. Це для нього, як і для будь-якої реалізованої особистості, буде апогей щастя.