Боротьба з опустелюванням та посухами

11 червень 2015 16:17 Просмотров: 3 237 Напечатать

Згідно лісорослинному районуванню територія державного підприємства «Цюрупинське лісомисливське господарство» відноситься до Європейської степової області, в межах провінції південної частини Руської рівнини у Приазовсько – Чорноморської окрузі. Практично, це південна частина степової зони України в межах Нижньодніпровських піщаних арен.

Клімат району розташування ДП «Цюрупинське ЛМГ» помірно-жаркий, дуже посушливий із значно різкими амплітудами коливань окремих кліматичних елементів; жарким і сухим літом, м’якою зимою з частими відлигами, короткою і інтенсивно протікаючою весною, посухами та суховійними вітрами влітку.

За останні майже 50 років в умовах державного підприємства відмічено ряд хвиль посух, які спричиняли значний негативний вплив на зниження рівня грунтових вод по всій території. За даними СФ УкрНДІЛГА ім.. В.М. Виноградова відзначається, що перша посуха відбулась в 1957 році, потім у 1971-1972 і 1975-1976р.р., а також у 1987, 1989 р.р. В ці періоди опадів випадало на 96-123 мм нижче норми. З 1989 року відбувається різке зниження рівнів грунтових вод, які за цей період на пісках знизились на 1,5 – 2,0 м. А це призвело до загального погіршення стану насаджень, а то й супроводжується всиханням.

Максимальні температури особливо високі в літній період на поверхні голих пісків. Температура поверхні не зарослих, оголених при догляді за культурами пісків досягає в липні +58,0 – 62,0 *С і більше, в серпні +57,0 *С, в вересні +40,9 (+38,8 *С). Така температура викликає опік кореневої шийки і стебла, особливо у однолітніх хвойних культур.

Заліснення високо – бугристих пісків вимагає значних затрат і пов’язане з технологічними труднощами, тому ліси розташовані нерівномірно, пристосовані до піщаних арен і представляють собою в основному насадження штучного походження. Домінуючою породою – є сосна звичайна, кримська, але нажаль негативний вплив на приживлення лісових культур і подальшому збереження культур спричиняють щорічні весняні вітри, які інколи досягають швидкості 20-25 м/сек. В окремі роки такі вітри тривають до п’яти і більше днів, утворюючи піщані бурі, видувають, засипають піском одно – трьохлітні культури сосни. Пошкоджені вітровою ерозією посадки зріджуються, а нерідко гинуть частково або повністю.

Однак, вміле використання позитивних проявів клімату, грунтів і впровадження засухостійких, менш вибагливих до грунту таких деревних порід, як сосни звичайної та кримської, а найбільш багатих грунтах акації білої, в поєднанні з агротехнічними заходами, дозволяє виконувати завдання по лісозахисному лісорозведенню.

Спроби зупинити сипучі піски Нижньодніпров’я розпочинали у різних напрямках. У 1834 – 1842 роках піски закріпляли шелюгою на невеликих площах 3 – 20 га на рік. З 1843 року поряд з шелюгою почали висаджувати осокір. До 1869 року було створено близько 15 тис.га. посадок шелюги та осокорю. У 1843 - 1869 роках випробувано велику кількість видів дерев та кущів. Це - сосни кримська, звичайна та банкса, дуб, робінія, гледичія колюча, айлант найвищий, шовковиця біла, осика, тополя біла, клен ясенелистий, в’яз, граб, каркас західний, ясень гостроплідний, софора японська, абрикос, лох вузьколистий, шипшина та багато інших. На чистих кварцових пісках іспит витримали лише сосни. Облік проводили не в гектарах, а поштучно: вже в 1860 році поблизу с. Раденськ соснових дерев віком від 5 до 13 років нарахували близько 7 тисяч. Отже, початком масштабного заліснення пісків можна вважати 1860 рік. З 1861 по 1872 роки було створено понад 5 тис. га культур на пісках. Потім щорічно висаджувались лісові культури на площі до 90 га. Висаджені культури у 1899 - 1917 роках повністю загинули через недостатність вологи та пошкодження личинками коренегризучих шкідників.

Комплексне вивчення Нижньодніпровських пісків розпочато у 1925 році.
З часу початку вивчення до сьогодення було проведено велику кількість дослідів, розроблено та впроваджено значну кількість заходів, методичних рекомендацій, настанов та інших матеріалів. Цю роботу і сьогодні проводять наукові співробітники державного підприємства «Степовий філіал УкрНДІЛГА».

Весь комплекс лісогосподарських заходів у ДП «Цюрупинське ЛМГ» проводиться з урахуванням природних особливостей даного регіону, зберігаючи диференційований підхід до кожної одиниці господарського впливу, у відповідності до «Настанов з ведення господарства в Нижньодніпровських лісах».

За останні п’ять років державне підприємство Цюрупинське лісомисливське господарство заліснило піщану арену на площі 1357,2 га, проведено сприяння природному поновленню на площі 352 га. , що сприяє радикальним змінам в бік пониження температур, підвищить вологість приземного шару повітря і прискорить місцевий вологообіг. Новостворені та існуючі насадження повинні органічно вписуватися в існуючі мезорельєфні, грунтово – гідрологічні та кліматичні умови і фактори. Заліснені піски змінюють циркуляцію повітря, стають уловлювачами атмосферного пилу – важливого джерела підвищення родючості пісків.

Вирішення питання заліснення пісків породило багато інших не менш важливих, як зберегти ліс? Серед основних питань, які слід вирішувати постійно, можна виділити три загрози для лісів – комахи – шкідники, всихання лісу, лісові пожежі. Найнебезпечніший фактор це – лісові пожежі, тому в черговий раз підприємство звертається та закликає всіх громадян в пожежонебезпечний період суворо дотримуватись Правил пожежної безпеки у лісі.

Головний лісничий ДП «ЦЛМГ» Марія Глод

Категория: Новости

Нашли опечатку в тексте? Выделите текст и нажмите Ctrl+Enter